За даними дослідження компанії GfK Ukraine, протягом другого півріччя 2007 року істотно скоротилася кількість респондентів, на думку яких зараз не найкращий час для здійснення заощаджень в банку (33% порівняно до 39% у першому півріччі 2007 року). Одночасно зросла частка українців, які вважать, що зараз хороший час для того, щоб покласти гроші в банк чи взяти банківський кредит. Також більше осіб стали надавити перевагу кредитам, аніж брати гроші в борг у друзів. Про це свідчать результати регулярного дослідження ринку банківських послуг для фізичних осіб, яке компанія GfK Ukraine здійснювала протягом 2007 року.
У другому півріччі 2007 року третина опитаних вважала, що зараз поганий або дуже поганий час, щоб покласти гроші в банк. Проте порівняно до першого півріччя минулого року частка таких песимістів істотно скоротилася – майже на 6 п.п. Одночасно українці дещо позитивніше стали сприймати банки: частка респондентів, які відзначили, що зараз хороший чи дуже хороший час для того, щоб покласти гроші в банк, зросла на 4,5 п.п. та становила майже 21%. Ще 30% респондентів не змогли визначити, поганий чи гарний час для заощадження грошей у банку.
Також респонденти висловили своє ставлення до того, чи варто зараз брати кредит у банку. Третина опитаних не змогли визначитися, хороший чи поганий зараз час, щоб позичати гроші в банку. Частка респондентів, які відповіли «хороший або дуже хороший», порівняно до першого півріччя 2007 року зросла майже на 4 п.п. до 26,5% та перевищила частку песимістично налаштованих українців, на думку яких зараз не час брати банківський кредит. Щобільше, кількість песимістів скоротилась на 5 п.п. порівняно до першого півріччя минулого року до 26%.
«Українці загалом стали краще оцінювати своє матеріальне становище в другому півріччі 2007 року в порівнянні з першою половиною року, – коментує старший дослідник компанії GfK Ukraine Ірина Іпполітова. – Незважаючи на високий рівень інфляції, в другій половині 2007 року на 4 п.п. зменшилася частка тих, хто вважає дохід своєї сім’ї нижчим за середній рівень, і настільки ж зросла частка тих, хто вважає дохід своєї сім’ї середнім. Це суто суб’єктивне відчуття, не прив’язане до реальних доходів. Таке покращення фінансового самопочуття українців призвело до більш оптимістичного погляду на банківські послуги».
Більше половини українців (54%) не мають можливості заощаджувати, оскільки витрачають все, що отримають, але порівняно до першого півріччя 2007 року цей показник скоротився на 6 п.п. Лише 11% населення роблять заощадження кожен чи майже кожен місяць.
У разі потреби 12% опитаних надають перевагу банківському кредиту. 43% повідомили, що скоріше візьмуть гроші в борг у друзів та родичів, що на 3,5 п.п. менше ніж у першому півріччі 2007 року.
Щодо безпеки користування послугами банків та інших фінансових організацій, то 21% опитаних вважають, що це є цілком безпечним. Майже стільки же українців (22%) повідомили, що не довіряють банкам та намагаються звертатися до них якомога рідше. Проте кількість песимістично налаштованих осіб скоротилася на 5 п.п. порівняно до першого півріччя 2007 року.
Цілями Дослідження ринків фінансових та телекомунікаційних послуг, яке компанія GfK Ukraine розпочала у лютому 2007 року, є регулярне та оперативне отримання інформації щодо стану ринків банківських, страхових та телекомунікаційних послуг для фізичних осіб.
Дослідження ринку банківських послуг проводиться за єдиною ліцензованою методикою FMDS (Financial Market Data Service) Personal. Ця методика застосовується всіма компаніями групи GfK в Центральній та Східній Європі.
Ми робимо висновки, спираючись на дані опитування населення за 11 місяців 2007 року (з лютого по грудень).
Щомісячна вибірка складає 1000 респондентів. Вибірка є репрезентативною для населення України старше 16 років, за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту. Опитування проводилось методом особистого інтерв'ю.
В 2003-2006 роках компанія GfK Ukraine проводила регулярне дослідження ринку банківських послуг для фізичних осіб. В рамках цього дослідження проводилося опитування населення у віці від 18 років у великих містах (більше 50 тис. жителів).
