Аналітичний зріз за результатами експертного опитування, проведеного журналом "Страхова справа".
Глобалізація світового господарства, уніфікація національних економік на засадах СОТ потребують від України утвердження її як вагомої європейської держави. Світовий досвід свідчить, що участь кожної країни в інтеграційних процесах є результатом тривалого історичного розвитку національної економіки та світового господарства. До того ж формування страхового ринку відкритого типу дуже складний процес, що має величезне значення для економіки країни, фактично, це вибір стратегічного шляху його розвитку.
На сьогодні одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України щодо інтеграції у світову економіку є вступ до СОТ, яка являє собою правову та інституціональну основу світової торговельної системи. Її діяльність базується на принципах: лібералізації торгівлі між країнами; ліквідації будь-яких форм дискримінації в торговельних відносинах; формування конкурентного середовища та створення сприятливих умов для розвитку підприємництва. А основними цілями є забезпечення вільного режиму торгівлі і забезпечення роботи механізму систематичних багатосторонніх переговорів між членами СОТ; врегулювання суперечок; сприяння країнам, що розвиваються, у забезпеченні зростання міжнародної торгівлі.
Зважаючи на це, редакція науково-практичного журналу "Страхова справа" у жовтні 2005 року вирішила провести власне дослід-ження щодо перспектив розвитку вітчизняного страхового ринку у зв'язку зі вступом України до СОТ.
У опитуванні взяли участь 33 вітчизняні експерти, серед яких 30 професійних учасників страхового ринку та 3 науковця, які спеціалізуються на страховій сфері.
Портрет експертів
Переважна частина експертів - 40%, що брали участь в опитуванні виявилась у віці від 25 до 34 років; 20% - від 34 до 44 років; по 16,7% - від 20 до 24 та від 45 до 54 років і лише 6,7% респондентів - більше 55 років.
Переважна кількість експертів (57%) - це особи чоловічої статі, 43% - жіночої. На запитання щодо сімейного стану 62% респондентів відповіли що є одруженими або заміжні, а решта 38% - ні.
Профільну вищу економічну освіту зі спеціалізацією “фінанси” чи “страховий менеджмент” здобули 56,7% опитаних; 20% - вищу економічну освіту; 13,3% - вищу технічну; 26,7% - мають дві вищі освіти, в тому числі 10% респондентів - економічну та технічну; 6,7% - економічну зі спеціалізацією “фінанси” чи “страховий менеджмент” й технічну; по 3,3% - поряд з економічною зі спеціалізацією “фінанси”, “страховий менеджмент” першу вищу освіту мають педагогічну або технічну, або математичну. Чотири експерти мають науковий ступінь кандидата наук: три - економічних та один - технічних.
Значна частина експертів 56,7% позиціонує себе як представника середнього класу, 30% - вважає матеріальний стан родини вище середнього й 13,3% - високим.
Понад 48% експертів має досвід роботи на страховому ринку більше 7 років, в тому числі від 7 до 10 років - 10,3%, більше 10 років - 37,9%. Від 5 до 7 років працює на ринку 10,3% опитаних, від 3 до 5 років - 24,1% та від 1 до 3 років лише 17,2%. Тому, можна зробити висновок, що обрані експерти є професіоналами своєї справи, мають за плечима неабиякий досвід та неодноразово надавали свої експертні прогнози.
Серед експертів 10,3% опитаних - власники або співвласники компаній, 20,7% - керівники; 24,1% - заступники керівника; 13,8% - начальники департаментів; 10,3% - начальники відділів й решта 20,7% - спеціалісти іншого профілю, в тому числі актуарії, викладачі, спеціалісти з автострахування.
На запитання "Скільки осіб працює у Вашій компанії?" - 30% респондентів відповіли - більше 500 осіб; по 16,7% - від 11 до 50 та від 51 до 100 осіб; по 13,3% - від 101 до 250 осіб та від 251 до 500 осіб; 6,7% - до 5 осіб; 3,3% - від 6 до 10 осіб.
Прогнози щодо ринку
Вітчизняний страховий ринок у найближчі 2 роки буде розвиватись доволі активно. Так вважає 73,4% респондентів; 20% - помірно; 3,3% - залишиться без особливих змін; 3,3% - відзначили, що їм важко відповісти на це запитання.
Серед чинників, що стримують розвиток страхового ринку України 53,3% опитаних відзначили незнання страхувальником можливостей страхування; по 50% - не належна увага з боку держави до страхової справи, недостатнє законодавче забезпечення та нестабільність економіки; 43,3% - недостатня кількість кваліфікованого персоналу; 23,3% - неефективне оподаткування; 20% - недостатні фінансові ресурси страхових компаній; 13,3% - несприятливий інвестиційний клімат, показники економічного розвитку держави, упереджене ставлення урядовців до ринку класичного страхування, повна відсутність взаєморозуміння з ринком у регулятора з боку держави, відсутність необхідної кваліфікації та мотивації у його співробітників.
Найперспективніші види
страхування
На думку експертів, найінтенсивніше розвиватиметься страхування відповідальності, так вважає 63,3% опитаних,а 56,7% - страхування автотранспорту. Лише 3,3% відали перевагу - страхуванню фізичних осіб, іншим видам страхування не внесеним до запропонованого переліку, за умов належного законодавчого забезпечення.
Співпраця та конкуренція
Понад 90% опитаних, переконані, що перш за все виявиться корисною для вітчизняного страхового ринку співпраця зі страховиками європейських країн. Ця відповідь є цілком закономірною в світлі євроінтеграційних прагнень та процесів, які відбуваються в нашій державі.
Відповіді на запитання щодо зміни рівня конкуренції на вітчизняному страховому ринку після вступу до СОТ були також доволі прогнозовані.
Так, 47% опитаних вважають, що рівень конкуренції значно зросте; 40% - зросте, і лише 13% переконані, конкурентних змін на ринку не відбудеться. 77% експертів відповіли, що на вітчизняному страховому ринку дуже часто зустрічається недобросовісна конкуренція.
Експерти зауважили, на вітчизняному страховому ринку присутні негативні явища, зокрема підвищена увага страховиків до збуту втілюється в інтенсифікації продажів за рахунок:
- порушення антимонопольного законодавства;
- активного використання адмі-ністративного ресурсу, роботи під "прикриттям" силових структур;
- корпоративних зв'язків з державними органами (видача полісів страхування від'їжджаючих за межі держави при оформленні закордонних паспортів, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів при реєстрації останніх в приміщеннях МРЕО, страхування від нещасного випадку на транспорті при купівлі квитків на потяги.);
- відомчого лобіювання інтересів окремих страховиків;
- зв'язків з комерційними структурами, які входять до єдиного холдингу, пов'язані акціонерним капіталом або відповідають інтересам засновників - причина існування кептивів (особливо це стосується банків та пов'язаних з ними страховими компаніями при страхуванні споживчих та іпотечних кредитів);
- демпінгу тарифів;
- неетичної поведінки та використання брудних PR-технологій;
- необізнаності клієнтів.
У деяких ремарках відмічалось, що на ринку присутній відкритий демпінг на межі "фолу" та здорового глузду з точки зору суті існування самого інституту страхування, поширене використання адміністративного ресурсу, чорного піару на колег по ринку.
Яку нішу займуть іноземні страховики?
У результаті вступу України до СОТ найбільшого зростання чисельності іноземних страховиків, на думку 63,3% експертів, слід очікувати у страхуванні життя.
Іноземні страховики, на думку експертів, намагатимуться придбати українські універсальні страхові структури зі сформованою мережею центрів продажу та продуктовим рядом.
Так, згідно даних, в першу чергу іноземні страховики, на думку 60% експертів, зосередять свою діяльність переважно у великих містах з розвиненою інфраструктурою; 36,7% опитаних вважає, що у столиці; 30% - в регіонах з розвиненим страховим ринком; 20% - у всіх регіонах рівномірно і лише 6,7% респондентів переконані, що іноземні страховики будуть присутні у регіонах з нерозвиненим страховим ринком.
Найбільша ймовірність присутності іноземного капіталу спостерігатиметься у компаніях лідерах, так вважає 64% опитаних (Рис. 7).
Зауважимо, що такий розподіл напевно характеризувався сучасними тенденціями входження іноземців на вітчизняний страховий ринок. Маємо переконання, що іноземні страховики не лише вкладатимуть кошти у діючі компанії будь-якого розміру, але й створюватимуть нові, як кажуть з нуля.
Зміна структури
Доречно зазначити, що 76,7% респондентів вважає, що лідерство на ринку залишиться у вітчизняних страховиків у тих видах страхування, де здійснюватиметься протекціоністська державна політика; 13,3% - у найрентабельніших видах страхування; 6,7% - лише у неперспективних видах страхування та 6,7% - у всіх видах страхування.
З приходом іноземних компаній, 70% експертів переконані, що відбудеться поглинання українських компаній іноземними страховиками; 23% - витіснення іноземними компаніями вітчизняних страховиків; 13% - поглинання дрібних і регіональних компаній потужними київськими страховиками; 7% - не відбудеться значних змін.
Поведінка ринку після лібералізації?
На запитання "Чи можливе істотне збільшення обсягу збуту страхових послуг у зв'язку з лібералізацією ринку і приходом іноземних страховиків?" 36% опитаних відповіли так, за рахунок активності західних страхових компаній; 18% - так, за рахунок підвищення активності українських страховиків у зв'язку з відкриттям ринку; 23% - швидше так, зростання довіри до страховиків приведе до зростання збуту; 23% - швидше ні, поява іноземців приведе тільки до переділу ринку.
Аналіз даних доводить, що переважна більшість експертів - 61% схиляється до думки, що іноземні страхові компанії, які завітають на вітчизняний страховий ринок принесуть не лише капітали, а й нові технології страхування; 33% - переконані, що робитимуться такі спроби, в той же час скептично налаштовані лише 6% респондентів.
Зміна попиту на страхові послуги
79% експертів, зробило прогноз, що у зв'язку зі вступом України до СОТ попит на послуги страховиків зростатиме, а решта - 21% налаштовані песимістично, і вважають, що попит залишиться без змін.
Лідерство на ринку
Результати експертного опитування довели, що найбільше страхувальників довірятимуть ризиковим страховим компаніям як вітчизняним, так і іноземним компаніям, так вважає 69% респондентів, у той же час 60% - переконані, що серед лайфових компаній страхувальники віддадуть перевагу іноземним.
Дії вітчизняних страхових компаній
63% респондентів зазначають, що зростатиме частка іноземного капіталу в статутних фондах вітчизняних страховиків; 47% - залучатимуться ресурси банків і фінансово-промислових груп з метою підвищення капіталу страхових компаній; 43% - переконані, що відбудеться злиття і укрупнення страхових компаній. Прикро, але лише 27% експертів стверджують, що вітчизняні страховики приділятимуть належну увагу розробці нових страхових продуктів і технологій, розвитку страхового маркетингу.
Вплив реклами іноземних страхових компаній
Не секрет, що важливу роль у налагодженні взаємин між страховиком та страхувальником відіграє функція управління рекламою та стимулювання збуту страхових продуктів, яка знайшла своє практичне втілення в інструментах комунікаційної політики. Зовнішні комунікації конкретизуються в заходах, спрямованих на проведення виваженої рекламної та PR політики, задля впливу на громадську думку, страхувальників і потенційних споживачів страхових продуктів. Твердо переконані, що нехтування маркетинговими інструментами може болісно позначитися на діяльності вітчизняних страхових компаній.
Про це красномовно свідчать дані щодо експертної оцінки впливу реклами іноземних страховиків. Так, 43,3% опитаних вважають, що реклама найважливіший інструмент проникнення іноземних страховиків на ринок. До того ж реклама вітчизняних страхових компаній поодинока, як правило, рекламуються в ЗМІ не більше двох десятків страховиків з-поміж майже чотирьох сотень.
Реакція страхувальника
Переконані, що з метою підвищення прибутковості бізнесу, страховикам варто у власній діяльності ширше застосовувати клієнто-орієнтований підхід, який грунтується на концепції маркетингу партнерських відносин.
Сучасна концепція страхового маркетингу відповідає маркетингу взаємодії, який передбачає побудову довгострокових взаємовигідних стосунків між страховиками, страхувальниками та посередниками. В ньому яскраво вирізняється дво-єдиний і взаємодоповнюючий під-хід. Страхувальник виступає як об'єкт страхового маркетингу, на якого спрямовані зусилля страховика, а також як суб'єкт, який активно впливає на виробника страхових продуктів. Із зростанням страхової культури юридичних та фізичних осіб відносини між виробниками страхових продуктів та їх споживачами ставатимуть усе більш рівноправними. Страхувальника все більше турбують питання якості послуг, а не державної приналежності їх виробника, про це свідчать дані наведені на рис. 14, згідно якого 50% експертів переконані, що реакція страхувальника на прихід іноземців на страховий ринок буде індиферентною, а 40% - вважає, що клієнти вітатимуть посилення цінової конкуренції.
Зміна страхових тарифів та страхових продуктів
У результаті допуску іноземних страхових компаній на вітчизняний ринок страхові тарифи знижуватимуться внаслідок зростання рівня конкуренції, так вважає 40% опитаних; 27% - відбудеться зростання цін на послуги страховиків при підвищенні їх якості; 21% - істотного зниження цін не відбудеться, особливо у сегментах з великими за розмірами ризиками, де останнім часом відбувається дуже багато масштабних катастроф; 12% - відбудеться демпінгове зниження цін.
За прогнозами окремих експертів цінова політика значною мірою залежатиме від політики акціонерів. Залежно від обраної стратегії компанії з метою захоплення ринку, витіснення конкурентів, може піти на суттєве зниження тарифів навіть у збиток собі, особливо в майновому страхуванні. В накопичувальному страхуванні життя суттєвих змін очікувати не варто. Ліміти відповідальності залишаться на попередньому рівні, тарифи також. Смертність в країнах СНГ досить висока у порівнянні з Заходом, а тому іноземці ризикувати не стануть, вважають експерти. Заможні громадяни України давно вже мають страхові поліси іноземних компаній.
Прогнозуємо, що на страховому ринку поширюватиметься не лише цінова, а й продуктова конкуренція, компанії розроблятимуть переважно комплексні форми страхування. У цьому переконані 80% опитаних.
Як вважають експерти, експансії на українському страховому ринку можна досягти завдяки: упровадженню нових страхових технологій, так вважає 73,3% респондентів; 40% - розширенню і універсалізації страхової діяльності; 36,7% - комплексного обслуговування та проникнення в регіони; 33,3% - поліпшення маркетингу і реклами; 30% - збільшення статутного капіталу і зростання надійності компанії; 10% - поглинанню дрібних компаній; 6,7% - наявності кваліфікованих продавців; 3,3% - розвитку інституту страхових брокерів.
Один з експертів відзначив, якщо ми бажаємо рухатись в Європу, то повинні виключити чинні законодавчі норми, що забороняють роботу страхових посередників в інтересах страховиків-неризидентів, адже вони не відповідають вимогам Директиви ЕС 92/2002 зі страхового посередництва. Іноземні страховики побоюються йти в Україну через недосконале законодавство, корупцію в органах влади, непрозорість законодавства. Іноземні лайфові компанії, які присутні сьогодні в Україні, пропонують ненайкращі програми страхування життя.
Кардинально змінити ситуацію, сприяти розвитку конкурентних відносин могли б посередники, які змусили б лайфові компанії переглянути як схеми реалізації продуктів, так і їх якісні характеристики. Від цього виграли б всі, і клієнти, і страховики, і посередники.
Чим визначатиметься поведінка клієнта?
На думку експертів, поведінка страхувальника-фізичної особи визначатиметься головним чином: наявністю грошових коштів - так вважає 70% опитаних; 60% - наявністю майнових інтересів, які потребують страхування; 46,7% - страховою культурою і традиціями; 43,3% - якістю послуг страховика; 20% - переконливістю страхової реклами та минулим досвідом участі у фінансових операціях; 3,3% - відсутністю певних стереотипів в поведінці, поступовим усвідомленням необхідності та переваг страхування, страх бути ошуканим. За словами одного з експертів, "страхувальника обдурюють банки й страхові компанії". - Клієнт беручи споживчий чи іпотечний кредит змушений укладати страховий договір.
Поведінка страхувальника-юридичної особи визначатиметься головним чином: 70% опитаних вважає наявністю майнових інтересів, які потребують страхування; 60% - загальними економічними і податковими умовами; 46,7% - якістю послуг страховика; 33,3% - наявністю коштів на страхування; 26,7% - прагненням оптимізувати податкові витрати; 16,7% - минулим досвідом участі у фінансових операціях; 6,7% - обсягом премії, яка повертається клієнту у вигляді агентської винагороди; 3,3% - відсутністю певних стереотипів поведінки.
Перспективи ринку перестрахування
Щодо перспектив розвитку ринку перестрахування України, відповіді експертів розподілились наступним чином: 61% - його займуть іноземні компанії; 24% - відбуватиметься потужний розвиток вітчизняних перестраховиків; 9% - більшість компаній користуватиметься перестрахуванням на мінімально можливому рівні; 6% - головним чином розвиватиметься співстрахування.
На думку експертів, страхові компанії-лідери залишаться зі своїми зарубіжними перестраховими партнерами, так як потужні перестраховики-нерезиденти вже визначили коло своїх партнерів в України.
Як вирішуватимуться кадрові проблеми?
Питання кадрового забезпечення страхового ринку після вступу до СОТ, в основному будуть вирішені: за рахунок ротації кадрів на ринку (найкраща цінова пропозиція, переманювання) - так вважає 70% експертів; за рахунок фахівців з суміжних ринків (банківських та фінансових послуг) - 43,3%; за рахунок зростання замовлення СК на підготовку спеціалістів у вузах - 40%; за рахунок роботи навчальних центрів при страхових компаніях - 36,7%. Переконані, і усіляко підтримуємо тезу експертів опитування, що лише за умови формування та реалізації цільової кадрової політики можливо вирішити проблему забезпечення вітчизняного страхового ринку фахівцями.
Наслідки вступу України до СОТ
Насамкінець хотілося б наголосити, що політичні перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві, виступають своєрідним каталізатором інтеграційних процесів входження вітчизняної економіки в світовий економічний простір.
І тут виникає закономірне запитання: чим виявиться такий крок для нашої країни? Беззаперечним є одне: вступ України до СОТ матиме як позитивні, так і негативні наслідки. Проте безсумнівним є той факт, що вступ до СОТ визначатиме кардинальний поворот від практики довільного встановлення та застосування державою правил економічної поведінки до поступового впровадження міжнародних стандартів. Таким чином, цей крок може стати вирішальним у процесі становлення цивілізованого ринкового господарства в нашій країні, вихід на ринки розвинутих країн світу, здійснення більш радикальних адміністративних та структурних реформ, прискорення інтеграції у світові та європейські економічні та політичні структури.
Узагальнення досвіду країн, які нещодавно стали членами СОТ, показує, що ключову роль у питаннях інтеграції в світову економіку повинні відіграти процеси лібералізації ринку.
Китай підписував договір із СОТ на правах країни, яка розвивається, з відповідними прерогативами, що включали в себе перехідний період, протягом якого було здійснено лібералізацію страхової діяльності; проведено ряд організаційних заходів з метою створення потужних вітчизняних компанії та підвищення їх конкурентоспроможності; сформовано інтерактивні сервісні платформ для роботи з клієнтами. Протягом 2002-2003 років у Китаї була реалізована програма з виконання вимог СОТ щодо захисту національного страхового ринку від капіталу офшорних компаній.
Для України корисним може бути досвід різних за соціально-економічної типологією країн - членів СОТ, але головне - необхідно розробити низку дієвих заходів, які визначатимуть стратегію вступу нашої держави до СОТ.
На нашу думку, серед позитивних наслідків набуття Україною членства в СОТ для страхового ринку можна відмітити: підвищення капіталізації та ємкості страхової галузі; залучення іноземних інвестицій у розвиток страхової інфраструктури; впровадження передових технологій і "ноу-хау"; зростання якості послуг та розширення їх асортименту; зниження страхових тарифів; підвищення рівня конкуренції та інтенсифікація діяльності національних операторів; оптимізація грошових потоків при перестрахуванні та ліквідація тіньових схем у страхуванні.
Серед можливих негативних наслідків: підвищення витрат на експертизу об'єкта страхування за західними стандартами; зростання недобросовісної цінової конкуренції; поглинання іноземними страховими компаніями вітчизняних у зв'язку з низькою конкурентоспроможністю останніх; ймовір-ність монополізації вітчизняного ринку; втрата національної економічної безпеки у зв'язку з відсутністю контролю над страховими резервами та інвестиційними коштами.
Вибір вірних інтеграційних рішень сприятиме підвищенню ролі страхування в забезпеченні життєдіяльності громадян, держави, всіх суб'єктів господарювання. А приєднання нашої держави до процесів глобалізації світового господарства, здійснення уніфікації національних законодавств на засадах СОТ сприятиме утвердженню України як вагомої європейської держави.
