Дослідження МВС щодо основних причин ДТП

Про робоче місце водія

Безпомилковість керування автомобілем залежить не тільки від психофізіологічних особливостей людини, але й від умов, у яких відбувається керування транспортним засобом. До них в першу чергу варто віднести умови роботи на місці водія – у кабіні автомобіля.

На працездатність дуже впливає правильна посадка водія за кермом автомобіля. Водій повинен сидіти прямо, а його спина повністю прилягати до спинки, ноги мають легко діставати до педалей, а руки, що лежать на кермі, – бути злегка зігнуті в ліктях. Така посадка дає можливість прийняти найбільш природнє положення, не відчувати стомлення від тривалої поїздки. Крім того, вона забезпечує максимальний огляд, вимагає найменших зусиль при роботі кермом, педалями й важелями.

Ноги на педаль зчеплення, гальмову педаль і акселератор ставляться таким чином, щоб каблук спирався на підлогу. Під час руху права нога знаходиться на педалі газу, а під час гальмування – відповідно на педалі гальма. Ліва нога спирається на підлогу ліворуч від педалі зчеплення та при необхідності переноситься на цю педаль.

Під час руху водій повинен бачити дорогу не тільки перед собою. Для забезпечення безпеки руху на кожному автомобілі встановлюється дзеркало заднього огляду. Досвід свідчить, що водій, який не спостерігає за дорожньою ситуацією позаду автомобіля, в умовах інтенсивного руху не може забезпечити безпеки руху, особливо при маневруванні та обгоні. Крім того, на роботу водія впливає низка факторів, які сприяють стомленню й перевтомленню. До них можна віднести недоліки в облаштуванні робочого місця водія.

Мікроклімат в кабіні – це сукупність температури, вологості й швидкості надходження повітря. Вплив його на організм людини багато в чому залежить від стану її здоров'я, загартованості організму, метеорологічних факторів та одягу. Необхідно, щоб тканини були м'якими, еластичними, а сам одяг зручним й не створював дискомфорту під час роботи водія. Температура повітря в кабіні залежить від температури навколишнього середовища, ступеню нагрівання двигуна й умов вентиляції. Найбільш сприятлива температура 18 – 20° С. При занадто високій температурі в кабіні (вище 25° С) порушуються функції центральної нервової системи, знижується увага, здатність до зосередження, послабляється почуття обережності, збільшується час реакції водія, внаслідок чого він припускає більше помилок. Знижена температура повітря викликає посилену віддачу тепла й сковує рух рук і ніг, знижує швидкість і точність рухів, що також може призвести до помилок при керуванні автомобілем.

Перегріванню сприяють багато факторів – висока вологість повітря, що обмежує віддачу тепла, водонепроникний одяг, ожиріння, втома, перенесені важкі хвороби. Під вологістю повітря розуміють рівень змісту в ньому водяної пари. У повітрі, насиченому водяними парами, ускладнюється тепловіддача шляхом випару.

Повітря в кабіні може містити пари бензину й шкідливі домішки відпрацьованих газів, що може призвести до отруєння організму. Прояви отруєння надзвичайно різноманітні й залежать від концентрації чадного газу в повітрі й тривалості його впливу на організм. Основним напрямком боротьби з отруєнням є підвищення ефективності системи вентиляції. Гранично припустимий вміст у повітрі парів бензину – 0,3 мг/л. Підвищена концентрація парів палива й шкідливих домішок відпрацьованих газів у повітрі кабіни призводить до погіршення роботи органів зору й слуху, порушення координації руху, передчасної втоми, сонливості.

Під час роботи водій сприймає шуми від працюючих агрегатів, дороги та зовнішній вуличний шум. Надмірний шум впливає на органи слуху й кору головного мозку. Він відволікає водія, знижує увагу, збільшує час реакції, ускладнює сприйняття звукових сигналів інших транспортних засобів. Тривалий вплив шуму послабляє пам'ять. Постійні голосні й високочастотні шуми викликають головний біль, нудоту, запаморочення.

Джерелами коливань і вібрацій є нерівності дороги, що змінюються від швидкості руху. Тривалий вплив вібрацій шкідливо позначається на організмі людини, погіршує кровообіг, знижує гостроту зору, особливо бінокулярного. Вібрації пригнічують нервову систему.

Психофізіологічні основи керування автомобілем

Робота водія належить до однієї з найбільш напружених і відповідальних. Вона пов'язана з великою нервово-емоційною напругою, потребує постійної концентрації уваги. Головним завданням організації режиму роботи водія є створення умов і підтримка протягом всієї зміни високої ефективності праці зі збереженням здоров'я водія.

Водій повинен сприймати велику кількість інформації про характер та режим руху, стан дороги, навколишнього середовища, засоби регулювання, про функціювання вузлів та агрегатів автомобіля тощо. Крім сприйнятя великої кількості інформації, він повинен опрацьовувати її, аналізувати і приймати відповідні рішення. Весь цей процес потребує певного часу. Враховуючи швидкоплинність дорожньої ситуації, водій може допустити неправильні дії.

До неправильних дій призводять наступні причини:

1. недостатність часу на процес сприйняття, переопрацювання, прийняття рішення і скоєння відповідної дії;

2. сприйняття водієм інформації, що не відповідає дійсності (наприклад, червоний сигнал світлофора приймається за зелений);

3. невірне переопрацювання вірної інформації (наприклад, при наближенні до перехрестя водій вважає, що жовтий сигнал світлофора мусить змінитися на зелений, однак вмикається червоний);

4. невірно прийняте рішення (наприклад, замість маневра, який слід зробити в небезпечній ситуації, водій приймає рішення гальмувати);

5. помилка в керуванні авто (наприклад, прийняте вірне рішення екстрено гальмувати, однак водій натискає на педаль акселератора, збільшуючи таким чином швидкість).

Психічний стан водія під час керування транспортним засобом позначається на рівні наслідків ДТП. Ось чому водієві важливо зберігати оптимальний психічний стан, при якому найбільш швидко та якісно проходить весь процес від сприйняття інформації до відповідних дій. Відхилення від оптимального психічного стану (збудження чи, навпаки, депресія) ускладнюють процес сприйняття та опрацювання інформації, збільшуючи ймовірність помилкових дій водія. Саме тому психологічні особливості водія мають велике значення для безаварійної роботи.

Основні причини аварійності

Детальний аналіз усіх видів ДТП неможливий без виявлення факторів, які їх викликають. У більшості країн громадська думка та офіційна статистика найчастіше вбачають причини аварії у помилках водіїв. Так, Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що 9 з 10 пригод скоюється з вини водіїв та й інші в певній мірі також від неї залежать.

При аналізі ДТП інколи складається враження, що причиною аварії не є технічна несправність. Частіше за все в цьому винне порушення правил руху. Наприклад, наїзд на пішохода зазвичай пояснюють перевищенням швидкості чи пізнім застосуванням гальм. Але якщо б тиск у пневматичному приводі гальм був би більшим, а самі гальма відрегульовані краще, пригоди могло б не статися. Тож детальніший аналіз причин пригод дозволяє стверджувати, що фактична кількість ДТП, викликаних технічними несправностями, більш значна.

Найнебезпечними несправностями, які частіше за все спричиняють ДТП, є несправності гальмівної системи (до 50%), рульового управління (14%), системи освітлення та сигналізації (16%).

Як свідчить статистика, розподіл причин ДТП такий:

• через помилкові дії людини – 60 – 70%;
• через незадовільний стан доріг і невідповідність дорожніх умов характеру руху – 20 – 30%;
• через технічні несправності автомобіля – 10 – 15%.

Багато дослідників вважають, що 2/3 усіх пригод виникає з вини людей і лише 1/3 через фактори, які не залежать від їхньої волі та діяльності.

Фактори, які сприяють виникненню ДТП, можна розділити на три умовні групи: через дії ЛЮДИНИ (учасників дорожнього руху), через несправності ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ та ДОРОЖНІ УМОВИ.

Аналіз дозволяє звести причини, що призводять до автопригод, у наступні однорідні групи:

• невиконання Правил учасниками дорожнього руху;
• застосування водіями таких прийомів керування транспортними засобами, які призводять до заносів, перекидання чи до втрати керування під час руху, або сприяють виникненню поламок механізмів, внаслідок чого виникають аварійні ситуації;
• зниження працездатності водія внаслідок перевтоми, хвороби чи під впливом факторів, які викликають зміну самопочуття;
• незадовільний технічний стан транспортних засобів;
• неправильне розміщення та кріплення вантажу, що призводить до втрати керування, зміни режиму роботи механізмів;
• незадовільне утримання елементів дороги;
• незадовільна організація дорожнього руху.

Однак аналізуючи конкретні пригоди, можна прийти до висновку, що найчастіше вони викликані не однією, а кількома причинами. Встановлено, що на кожні 100 ДТП доводиться близько 250 причин і супутніх факторів.

Дослідивши 32713 випадків, фахівці вивели таку статистику причин ДТП з вини водіїв

• відполікання від керування - 9777
• порушення правил маневрування - 758
• перевищення швидкості - 4421
• виїзд на смугу зустрічного руху - 3465
• порушення правил черговості проїзду перехрестя - 3206
• недотримання дистанції - 1734
• порушення правил проїзду пішохідних переходів - 1346
• порушення правил обгону - 973
• перевтома, сон за кермом - 809
• керування несправним ТЗ - 278
• непідкорення сигналам регулювальника - 276
• порушення правил користування світловими приладами - 191
• порушення правил перевезення людей - 183
• порушення правил проїзду зупинок громадського транспорту - 129
• порушення правил зупинки та стоянки - 73
• порушення правил проїзду залізничних переїздів - 65
• порушення правил буксирування - 29