Страховий захист сфери туризму: характерні тенденції та перспективи

Тенденції

Попит на страхові послуги у сфері туризму як і в цілому в Україні залежить, перш за все, від обов’язковості того чи іншого виду страхування, а також від рівня ризиків потенційних страхувальників. На сьогоднішній день обов’язковими видами страхування охоплені виключно ризики туристів. Разом з тим ризик настання негативних явищ в туристському бізнесі є досить високим через велику вірогідність помилок при взаємодії значної кількості незалежних партнерів і потребує необхідного фінансового забезпечення.
Доступні статистичні дані не відображають реального попиту на страховий захист з боку туристичних фірм. Тож завданням даного дослідження було виявлення типових потреб суб’єктів туристичної діяльності у страховому покритті, а також проблем, з якими вони стикаються при укладанні договорів страхування. Метою дослідження є активізація пропозицій з боку страховик компаній щодо створення комплексних програм страхового захисту туристичних фірм.
В Україні за даними 2002 р. найбільша частка суб’єктів туристичної діяльності припадає на м. Київ – 22,8%, далі слідує Автономна республіка Крим – 19,4%, Одеська область – 7,8%, м. Севастополь – 5,9%, Львівська область – 5,1%. В опитуванні взяли участь 72 туристичних фірми з яких 28 знаходяться в Києві, 15 – в Автономній республіці Крим , 12 – із Західних областей України та 17 – з інших регіонів України. Таким чином дослідженням охоплено практично всі регіони України, а співвідношення регіональних представників турфірм, які взяли учать в опитуванні, відповідає середнім показникам по Україні. Крім того, до уваги бралися також розмір туристичної фірми, який визначався кількістю реалізованих протягом 2003 року турів. Основними респондентами стали крупні туристичні компанії, обсяг реалізації яких склав 20–30 тис. турів за рік. На них прийшлося біля 40% опитуваних. На середні з обсягом реалізації від 10 до 20 тис. турів на рік прийшлося 25% опитуваних. Всі інші фірми склали 15% від загальної кількості респондентів.

Оцінка туристичними фірмами необхідності забезпечення страховим захистом туристів

67% респондентів назвали основною причиною включення страховик послуг до туристичного пакету вимоги чинного законодавства; 28% вважають це необхідним елементом забезпечення безпеки туристів і тільки 5 % відмітили посилений інтерес туристів до страхового захисту.
Варто також відмітити, що сьогодні клієнт туристичних фірм не стоїть осторонь проблем забезпечення власного страхового захисту. 34% респондентів відзначає, що туристи цікавляться умовами страхування; 20% вказують на те, що турист або приходить із страховим полісом страхової компанії, з якою у суб’єкта туристичної діяльності немає відповідної угоди, або має бажання застрахуватися в іншого страховика; тільки 15% туристів виявляють бажання застрахувати інші ризики, які не підпадають під регламентацію обов’язкового страхування; 8% туристів взагалі не вникають у суть питання стосовно страхування і погоджуються оплатити повну вартість тур пакету. 26,7% респондентів звернули увагу на те, що їхні туристи мали претензії щодо відсутність або неналежний рівень сервісних послуг, які входить до складу страхової програми, а 19,6% мали проблеми з одержанням страхового відшкодування.

Потреба у страхуванні ризиків туристичних фірм

Аналіз потреб у страхуванні ризиків туристичних фірм виявив наступні тенденції. Потребують відповідного страхового покриття та укладають договори страхування великі та середні туристичні фірми. У нашому випадку ствердно відповіли біля 60% опитуваних. Дрібні туристичні фірми, які не мають власного майна та стоять перед вибором (у світлі змін у чинному законодавстві) щодо подальших напрямів ведення діяльності – перейти в категорію туристичних агентів чи взагалі залишити туристичний ринок , не бачать необхідності здійснювати страхування власних ризиків. Невеликим винятком є медичне страхування, яким респонденти хотіли б забезпечити своїх працівників.
Слід відмітити особливий інтерес до особистого страхування працівників з боку практично усіх респондентів: 82% виявили інтерес до пенсійного страхування; 48% – до медичного страхування; 26% - до страхування життя; 15% - до страхування від нещасних випадків.

Процес взаємодії із страховими компаніями

Немало уваги з боку суб’єктів туристичної діяльності приділяється відбору страховиків та порядку укладання договорів страхування та агентських договорів щодо реалізації страховик полісів туристам.
65% респондентів відзначили, що при виборі страховика звертають першочергову увагу на його надійність та досвід роботи; далі йдуть сприятливі умови страхування (обсяг покриття, тарифи, сервісні послуги) – 53% опитуваних та особисті стосунки з керівництвом страхової компанії (39% респондентів). Практично жоден з респондентів не обирав страховика за допомогою реклами.
У процесі укладання договорів страхування власних ризиків туристичні фірми не поспішають проявляти свою ініціативу. 96% чекають на пропозиції з боку страховик компаній і тільки 4% здійснюють паралельну роботу з приводу пошуку необхідних страховик програм.
Не влаштовує ціна страхових послуг 35% респондентів; 29% вважає досить вагомими витрати на ведення агентської діяльності; 18% незадоволені процесом надання консультацій страховиком; 14% незадоволені необхідністю ведення відповідної звітності.

Типові збитки туристичних фірм

В процесі опитування виділялися застраховані і не застраховані ризиків. Якщо проаналізувати структуру ризиків, то на застраховану частку приходиться 27%. Серед них 82% це майнові ризики – нерухомість, обладнання, транспорт. Найбільша частка страхового відшкодування припадає на автотранспорт (автоКАСКО) – 15% та цивільну відповідальність власників транспортних засобів – 54%. Серед незастрахованих ризиків найбільша частка збитків припадає на невиконання зобов’язань контрагентами – 34% та збитки, пов’язані з прорахунками в роботі персоналу – 21%.

Способи мінімізації ризиків та створення програм управління ризиками (ПУР)

Вибір туристичною фірмою способу мінімізації ризиків прямо залежить від її розміру. Так великі фірми, які брали участь у розробці останнього варіанту Закону України „Про туризм” найбільш прийнятним способом вважають банківську гарантію – 32% респондентів. Послугами комерційного страхування планують скористатися 62%. До взаємного страхування тяжіють, як правило дрібні туристичні фірми) – 14% респондентів. Самострахування використовують - 19% опитуваних. Разом з тим 38% респондентів прагнуть внесення ясності у чинне законодавство відповідно наявності банківської гарантії для тур операторів.
Програмами управління ризиками (ПУР) цікавляться крупні туристичні фірми – 27% респондентів. З них тільки 18 % планує здійснювати розробку ПУР власними силами. Інші 82% прагне залучити до цієї відповідальної справи професіоналів страхування.

Перспективи:

Сфера туризму знаходиться в стадії переділу сфер впливу на ринку туристичних послуг між крупними туроператорами. Саме вони і диктуватимуть попит на страхові послуги в недалекому майбутньому. Поряд із обов’язковими видами страхування, які стосуються виключно туристів існує та зберігатиметься потреба у страхуванні майнових ризиків (нерухомість, автомобілі). З появою зарубіжних туристичних компаній, а також в процесі концентрації капіталу окремими вітчизняними туроператорами, зростатиме потреба в особистому страхуванні (медичному, пенсійному, від нещасних випадків), яке стане частиною соціального пакету працівників туристичних фірм. Перспективним напрямком розвитку страхового бізнесу є формування страхового ринку VIP клієнтів туристичних фірм, для яких страхування буде здійснюватися в комплексі: страхування депозиту, платіжної картки, особисте медичне страхування, страхування від нещасного випадку і обов’язкове страхування всього комплексу туристичних послуг. В майбутньому, слід прогнозувати запровадження комбінованих дисконтних платіжних карток, де послуги банківські, страхові та туристичні будуть об’єднуватися в один продукт, для задоволення потреб клієнтів, які не обмежені у витратах та цінують якість та комфорт.
У результаті посилення вимог щодо відповідальності туроператорів можна прогнозувати зростання попиту на страхування ряду підприємницьких ризиків. Наприклад: порушення своїх обов’язків контрагентами (засоби розміщення, транспортні компанії, екскурсійні бюро та ін.); втрата прибутку з незалежних причин ( стихійне лихо, катастрофи, терористичні акти та ін.).
Окрему увагу слід приділити страхуванню професійної відповідальності. Хоча чинним законодавством України і передбачена банківська гарантія, за рахунок якої планується відшкодовувати збитки туристам, проте зважаючи на її дещо „сурогатний характер” та невідпрацьований механізм застосування, слід сподіватися на зростання попиту на страхування професійної відповідальності туристичних фірм, а паралельно засобів розміщення та організаторів розважальних атракціонів.

Посилення вимог до якості страховик продуктів вимагатиме нестандартних підходів щодо задоволення потреб клієнтів з боку страховик компаній. Все більше власників туристичних фірм приходять до висновку про необхідність розробки програм управління ризиками із залученням професіоналів.
Таким чином ринок туристичних послуг, а разом з ним і страховий ринок виходять на якісно новий рівень, який передбачає поєднання інтересів та взаємовигідне співробітництво.