Фінансові супермаркети - як дійовий метод конкурентної боротьби за клієнта


Сьогодні в Україні почався новий етап взаємодії банків і страхових компаній. Уважний аналіз розвитку страхового ринку в нашій країні за останні 5 роки фактично підтверджує, що найбільш висока динаміка розвитку властива страховим компаніям, які активно взаємодіють із банківськими установами (договірні відносини, пропонують спільні продукти для клієнтів, мають загальні фінансові інтереси тощо). Однак, слід зазначити, що на першому етапі розвитку взаємодії страхових компаній і банківських установ страховий портфель не буде збалансованим. Це, у першу чергу, пов'язано з тим, що найбільшим попитом у населення серед банківських послуг користується споживче кредитування й автокредитування. Існують певні закони розвитку страхового ринку, Україна не виняток, - вважає Голова Правління страхової компанії "Брокбізнесстрахування" Вадим Загребной. - "У наш час пропонувати страхові послуги без маркетингової стратегії досить складно. Одним з ефективних методів просування страхових послуг є використання банківської мережі в якості одного з каналів продажу та створення фінансових супермар-кетів. Досить продуктивним є механізм надання фінансових послуг, таких як послуги банку й страхової компанії одній групі клієнтів або групі населення. Це викликає більше довіри й має гарну тенденцію до динамічного розвитку”. Взаємодія страховиків та банків і побудова фінансових супермар-кетів має ряд переваг на етапі розвитку банківського і страхового ринку України. Страхова компанія має можливість використовувати широку філіальну мережу банків для реалізації свої страхових полісів. Крім цього, в умовах конкурентної боротьби на страховому ринку, фінансовий супермаркет відкриває можливість доступу до бази даних про клієнтів банку - і, як наслідок, зниження витрат на просування свого страхового продукту. Для банку - це поліпшення іміджу за рахунок розширення спектра наданих клієнтам фінансових послуг, можливість розробки індивідуальних фінансових програм спільно зі страховою компанією, орієнтованих як на масових споживачів, так і на корпоративних клієнтів. Крім цього, форма фінансового супермаркету є вищою фазою інтеграції банку і страхової компанії.
Порівнюючи український страховий ринок з європейським, можна зробити висновок, що взаємодія банків і страхових компаній в Україні перебуває на досить низькому рівні розвитку, - вважає пан Загребной. - “Аналізуючи десятилітню історію розвитку комерційного страхового бізнесу, можна відзначити, що співробіт-ництво між банками й страховими компаніями вже відбувалося в 1991-1993 роках, коли страхові компанії намагалися страхувати фінансові зобов'язання банків. Вищезгадане співробітництво закін-чилося невдало, і на відновлення довіри банків до страховиків знадобилося більше 10 років. За цей час страхові компанії досягли такого рівня розвитку й капіталізації, що банки знову звернули на них увагу". Не викликає сумніву, що в тих випадках, коли банк лобіює інтереси певної страхової компанії, то, з погляду інтересів клієнта, це неправильно, - вважає пан Загребной. - “По-перше, це суперечить чинному законодавству в нашій країні, а по-друге, це не завжди захищає інтереси клієнта й не дає йому права вільного вибору страхової компанії. Модель, що закладена в механізмі фінансової взаємодії в нашому фінансовому холдингу, заохочує співробітництво нашого банку з великими страховими компаніями, використовуючи певний механізм акредитації страховика в нашій фінансовій групі." Якщо говорити про взаємодію банків і страхових компаній, то у світовій практиці дуже розповсюджений продаж страхових продуктів через банківську систему. Саме в цьому і полягає майбутнє і перспектива розвитку українського страхового ринку, - впевнений пан Загребной. - "На жаль, поки в нас подібне співробітництво перебуває на початковому етапі. Можливо, це обумовлено ще й низькою страховою культурою населення в цілому. Крім цього, в усьому світі банки страхують свої ризики, пов'язані з помилками персоналу, шахрайством, усілякими фінансовими операціями за програмою BBB, що зародилася на Лондонському ринку. На жаль, українські банки поки цим захистом практично не користуються, мабуть, у силу певних обставин", - вважає пан Загребной. - "Програма страхування полягає в тому, що страхова компанія надає гарантії по захисту фінансових ризиків самого банку. Ці програми носять необов'язковий характер, а, швидше, рекомендаційний. Такі дії банків продиктовані не обов'язковістю законодавства, а економічною доціль-ністю й бажанням банку бути захищеним на ринку фінансових послуг. Я впевнений, що більшість західних банків, які починають працювати на ринку фінансових послуг України, такий захист мають у своїх національних страхових компаніях".