ТУРИЗМ – ТЕРОРИЗМ: Неополітичні методи мінімізації збитків


Тема Статті

Оксана Охріменко, Київський університет туризму, економіки і права, к.е.н., доцент / "Страхова справа" № 4(16)2004

Успішність розвитку галузей народного господарства залежить від багатьох аспектів: політичних, економічних, соціальних, правових тощо. На тлі несприятливих драматичних подій, які мають місце у суспільному житті (терористичні акти, акти громадянської непокори, погіршення дипломатичних відносин, загострення політичної ситуації), постає завдання розробки дієвого механізму мінімізації наслідків цілого спектру ризиків, які відносяться до групи політичних і стосуються як фінансових, так і економічних відносин на внутрішньому державному та міжнаціональному рівнях. Насамперед, це стосується ризиків тероризму, які за своїм розмахом та рівнем впливу на політичну ситуацію окремо взятої країни, у багатьох випадках перевершують та нівелюють вплив інших факторів, зокрема позитивних.
Проблемам тероризму присвячено чимало наукових публікацій. Дослідники роблять спроби дати визначення ризикам тероризму, а також розробити механізм їхньої оцінки та мінімізації збитків. У різних працях нараховується до 200 визначень цього поняття.
Основні визначення тероризму зводяться до використання вбивств, тілесних ушкоджень, насилля або погроз перерахованих дій для досягнення політичних цілей. При цьому, як правило, зазначені дії застосовуються до невизначеного кола осіб та об’єктів.
Разом з тим, в контексті подій 11 вересня 2001 року ідеологія дослідників щодо ідентифікації ризику тероризму дещо змінилася. Так французькі вчені – фінансисти Д. Кесслер та Ж. М. Ламер, які присвятили ряд праць фінансовим наслідкам терористичних актів, що мали місце у США, відзначають, що події 11 вересня виходять за рамки звичайного тероризму, але не підпадають під класичне визначення стану війни між національними державами. У цьому випадку поняття „класичної війни”, у якій розрізняють ворожі сторони, а також військову зброю та цілі, поступається місцем „ повзучій ” терористичній війні без очевидного залучення держави. [8]
Одне з визначень тероризму в міжнародних страхових документах констатує, що в рамках страхування терористичним актом вважається дія, що включає в себе, але не обмежує собою застосування сили або насилля та (або) погрозу здійснення таких дій особою або групою осіб, які діють самостійно, або від імені будь-кого, або які мають зв’язок з організацією(ями) або державною(ими) установами, і яке здійснено з політичних, релігійних, ідеологічних або інших подібних причин, включаючи намір чинити тиск на уряд і (або) залякати громадськість в цілому або будь-яку її частину. [1]
Таким чином, із наведених вище трактувань можна зробити висновок, що поняття політичних ризиків є комплексним та ємним. В його рамках створюється безліч варіантів ризикових ситуацій, які поєднують в собі несприятливі події в рамках політико-економічного простору окремо взятої країни або групи країн та призводять до матеріальних та моральних збитків унаслідок складових елементів, які відносяться до політичних ризиків. Тероризм один із елементів політичних ризиків, одного боку, відрізняється від інших проявів політичних ризиків цілою низкою власних характеристик, а з іншого – поєднує в собі сукупність ознак, спрямованих на завдання збитків, які зближують його з іншими елементими політичного ризику.
Збитковий характер тероризму підтверджують його типові прояви:
 захоплення транспортних засобів та заручників;
 знищення транспортних комунікацій;
 вибухи, підпалення;
 військові дії, включаючи партизанські;
 отруєння джерел харчування та водопостачання;
 застосування отруйних речовин;
 погроза застосування цих та інших заходів тощо.
Поряд з перерахованими збитками, які носять прямий характер, існує ряд опосередкованих: перерва у виробництві, відтік туристів, спад у галузях, пов’язаних з обслуговуванням міжнародних туристичних потоків, скорочення інвестицій та ін.
Комплексний характер політичних ризиків здійснює вплив на всі галузі та сфери економічної діяльності. В той же час, як свідчить практика страхового ринку, від терористичних актів суттєво страждає туристична сфера діяльності.
Після ряду терористичних актів в Каїрі та Луксорі (Єгипет) у 1996-1997 роках місцеві хотельєри вимушені були вдвічі знизити ціни на послуги проживання. Аналогічна ситуація склалася у 1999 році у Туреччині, коли курдські екстремісти намагалися зірвати туристичний сезон. Дії ісламістів в Алжирі у 1996-2001 роках завдали збитків економіці країни на $16 млрд.
Після серії терактів в Кенії відбувся відтік туристів. Щорічний обсяг надходжень в цій країні від туризму становив близько $500 млн. Після терактів, збитки в сфері туризму складали $1 млн. щодня. Аналогічні процеси відмічені в Індонезії після теракту на острові Балі. У жовтні 2002 року на індонезійському курорті Кута Біч (о. Балі) вибухнула бомба, яку було закладено біля нічного клубу, в якому розважалися туристи. Серед загиблих 80% громадян Австралії, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нової Зеландії, Швеції. [5]
Виплати, котрі були здійснені в зв’язку з атакою на Всесвітній торговий центр (США) 11 вересня складають близько $50 млрд., що у два з половиною рази більше, аніж у 1992 року за збитки, заподіяні ураганом "Ендрю". Вартість нападу на "Твін Тауерс" дорівнює сумі авіаційних страхових премій в усьому світі за чотири роки, зібраних авіаційними страховиками. [5]
Крім прямих збитків терористичний напад завдав опосередкованих збитків сфері страхування та авіаперевезенням. Після трагедії 11 вересня багато страхових компаній відмовилися від страхування авіаперевезень або заявили про перегляд рівня премій через неможливість передбачити терористичні акти. За даними “Bussines week” вартість різних видів страхування у США зросла на 100-500%. Так, поліси для авіаперевізників подорожчали на 500%, для власників нерухомості – до 400%. До атаки на ВТЦ страховики практично враховували їх імовірність при розрахунку премій. Включення терактів до страхового покриття носило суто декларативний характер та не мало достатнього економічного обсгрунтування. Після теракту 11 вересня 2001 року більшість страхових компаній світу відмовилася від укладання страхових угод, пов’язаних з ризиками тероризму. В Україні страхові угоди між авіаційними перевізниками та іноземними страховиками було призупинено або оголошено недійсними. Матеріальні збитки українських компаній протягом місяця за приблизними підрахунками склали: „Авіалінії України” – $1,6 млн., „Міжнародні авіалінії України” – $4,7 млн., „Аеросвіт” – $5, 4 млн. [6, c. 47]
Криза на ринку страхування поряд з іншими факторами призвела до скорочення перевезень та ділової активності, а також завдала шкоди туристичним ринкам країн, що розвиваються. Так, одна з індонезійських туристичних компаній напередодні вересня 2001 року взяла у лізинг кілька широкофюзеляжних літаків, котрі повинні були доставляти туристів з Європи на о. Балі. Але в результаті раптового скорочення потоку туристів вона опинилася не в змозі здійснювати всі необхідні платежі, включаючи страхування майна, взятого в лізинг [5, c. 57]. Після серії вибухів на о. Балі у жовтні 2002 р. Індонезія та інші країни Південно–Східної Азії вважаються зоною підвищеної небезпеки, що відображається на страхових тарифах та доступності страхових послуг. Враховуючи те, що половина населення острова зайнята у туристичній сфері, соціально-економічні наслідки такої ситуації є вкрай негативними: люди втрачають джерело доходу, не мають можливості виплачувати кредити та одержувати нові, а також страхувати майно, придбане за кредитними схемами [10].
За даними ВТО у 2002 році кількість відвідувань міжнародних туристів після його скорочення у 2001 році зросло на 2,7%. Надходження від міжнародного туризму значно не змінились – на 0,3% після їх зменшення у 2001 р. на 1%. У 2002 році мала місце невизначеність через загрозу нових терористичних актів та перспективи конфлікту в Іраку [17]. Несприятливі умови призвели до зрушення в попиті у бік внутрішнього туризму, а також перевезень наземними видами транспорту. Окремі сектори економіки пережили скрутні часи.
У 2002 році позитивні результати були зареєстровані у всіх регіонах крім Північної та Південної Америки, де відзначалося скорочення числа міжнародних рейсів на 4% у 2002 р. та 10% 2001–2002 роках. Скорочення надходжень від туризму в США у 2002 році порівняно з 2000 роком склало 20% [17].
Наведені вище дані стосовно обсягів збитків, завданих туризму терористичними актами, ще раз підтверджують необхідність здійснення пошуку дієвого механізму захисту майнових та фінансових інтересів.
Багато науковців вважають, що ризик війни не підлягає страхуванню [14]. Проте цілий ряд терористичних актів, які мають місце на даному етапі, максимально наближені до війни. Історично збитки від війни компенсувалися після її закінчення, коли парламенти голосували за репарації. Відмінність війни від подій, подібних до воєнних дій можна знайти у прецендентному праві. Так, у 1986 році британський страховик Aetna Casualty&Surety, який утримував ризики літака, що був збитий над шотландським містом Локкербі, намагався представити теракт як подію, подібну до війни. Однак апеляційний суд оголосив вердикт, згідно з яким війну починає суверенна держава [12].
Особлива природа гіпертероризму та потреба у постійному фінансовому покритті передбачає заходи для здійснення страхового покриття ризику, ефективність яких залежить від фінансових можливостей страхового ринку та урядових гарантій.
У світі протягом тривалого часу здійснюється страхування політичних ризиків інвесторів шляхом надання державних гарантій (OPIK, MIGA). Так, МІGА видає гарантії по визначених некомерційних (політичних) ризиках іноземним інвесторам в країнах, що розвиваються та є членами Агентства. Воно здійснює довгострокове страхування (до 15, а іноді до 20 років) наступних видів політичних ризиків: обмеження на переказ валюти; експропріація; розрив контракту; війна або громадянські акти непокори. Страхування на випадок військових дій та громадянської непокори захищає від збитків, пов’язаних із завданням шкоди, пошкодженням або повною руйнацією матеріальних активів під час військових дій або актів громадянської непокори, включаючи революцію, повстання, державний переворот, саботаж та тероризм. У 2000-му фінансовому році були надані гарантії по проектах в таких секторах економіки як: сільське господарство, фінансові послуги, добувна та обробна промисловість, туризм. Найбільша кількість діючих на сьогоднішній день гарантій представлена фінансовим сектором (34%), інфраструктурою (29%). Питома вага інших проектів складає: обробна промисловість - 12%, сектор послуг - 8%, туризм - 2% тощо [16].
Крім різноманітних фондів державних гарантій важливе значення у вирішенні питань, пов’язаних із покриттям збитків, завданих терористичними актами відводиться комерційному страхуванню.
Тривалий час політичні ризики належали до розряду таких, що не підлягають страхуванню через складність їх передбачення та катастрофічний характер. Разом з тим, практика доводить, що політичні ризики є такими, що технічно страхуються і страхові операції в даній області можуть бути рентабельними. Так, обсяг премії, зібраної у даному секторі ринку американськими й англійськими недержавними страховиками, виріс із $30 млн. в 1979 році до $200 млн. в 1985 році [14].
Особливістю андерайтингу у сфері страхування політичних ризиків є врахування особливостей, пов’язаних з постійною зміною даних ризиків в контексті зміни політичної ситуації у світі, катастрофічного характер ризикових подій, неможливості здійснення імовірного аналізу та актуарних розрахунків, наявності морального ризику. Крім цього, страховик повинен враховувати природу послуг своїх страхувальників, якість контрагентів, тип покриття і період ризиків.
На сьогоднішній день багато страхових компаній виділили ризики тероризму з загального страхового покриття та оцінюють їх окремо. Основні позиції на даному ринку займають північно-американські страховики і європейські компанії. Серед них найбільш активними є лондонський Lloyd's, американська AIG і французький Unistrat Assurances.
У ряді країн механізм страхового захисту від терористичних актів був відпрацьований і діяв ще до подій 11 вересня. У Франції з метою захисту всіх застрахованих осіб законом від 9 вересня 1989 року парламент включив всі збитки від терористичних актів у покриття збитків від прямої шкоди власності та збитків від тимчасової перерви у виробництві. Після трагедії в США у Франції зусилля страховиків в покритті ризиків тероризму були підкріплені урядовими гарантіями. Французька компанія з перестрахування Caisse Centrale de Reassurance наділена державними гарантіями та бере участь у виплатах, коли збитки приватних страховиків від стихійних лих та терактів перевищують 150% величини премії.
У Великобританії після ряду терористичних актів з боку Ірландської республіканської армії (IRA) були відпрацьовані механізми страхового захисту від тероризму. У страхові угоди почали включали додаткову премію за ризик теракту. У той же час, державою було створено товариство взаємного страхування Pool Re, яке спеціалізувалося на таких ризиках. При цьому держава взяла на себе зобов’язання підтримувати цю компанію у випадку, коли страхові премії разом з резервами не покривають збитків від терактів.
У 2002 році уряд США прийняв закон про страхування ризиків тероризму (Terrorism Risk Insurance Act, TRIA), який забезпечує федеральну підтримку для покриття збитків страховиків. Згідно із законом федеральний уряд зобов’язується повністю покрити збитки страховиків, які більші за $12,5 млрд. у результаті ядерної, хімічної або біологічної атаки на території США. Закон діє до кінця 2005 р. після чого його подальша пролонгація повинна бути схвалена Міністерством фінансів.
Аналогічно вчинили в Росії, де виникла необхідність введення обов’язкового страхування від тероризму при проведенні масових заходів. Згадаймо трагедію, пов’язану з постановкою мюзиклу „Норд-Ост”. На момент трагедії ані театральні реквізити, ані відповідальність постановників мюзиклу "Норд-Ост" перед третіми особами, ані життя акторів не були застраховані. Хоча, у жовтні 2001 року, СК "Русские страховые традиции" страхувала трупу від нещасних випадків під час вистави і навіть виплачувала значні суми акторам. Але договір страхування діяв тільки до грудня 2001 року і не був пролонгований. Постановники мюзиклу не мали страхового захисту і від ризику втраченої вигоди. За приблизними підрахунками загальна сума зборів за 320 вистав склала $5 млн., при цьому кожна вистава, що не відбулася, оцінюється в $15,6 тис. неодержаного прибутку [11].
В Росії планується ввести необхідні поправки до Закону „Про боротьбу з тероризмом”. Передбачається, що страхова сума по одному масовому заходу буде складати 150 млн. руб., максимальний ліміт відповідальності на одну людину – 1 млн. руб. При цьому, якщо виплат страхової компанії виявиться недостатньо для покриття всіх збитків, то доплату здійснюватиме держава. Страхування коштуватиме 20-30 тис. руб. Вважається, що залучення страхових компаній дозволить підвищити рівень безпеки заходів, оскільки страховики прийматимуть участь у фінансуванні заходів, спрямованих на попередження терактів. Суми страхових компенсацій будуть значно більшими, ніж ті, що виплачуються державою. На сьогоднішній день максимальний розмір компенсацій сім’ям загиблих складає 100 тис. руб. [12].
Терористичний акт завжди вважався стандартним винятком з правил страхування майна населення та підприємств. Сьогодні ситуація змінюється. Так, московські страхові компанії при страхуванні майна фізичних осіб в стандартному полісі передбачають захист на випадок терористичного акту. При страхуванні майна від терактів на суму до $250 тис. тариф складає 0,15% страхової суми. Разом з тим, виникають проблеми з перестрахуванням таких ризиків. Міжнародні страховики приймають на перестрахування ризики тероризму тільки для майна вартістю не більше $5 млн., а більш дорогі об’єкти рекомендують взагалі не страхувати.
Спеціалізовані синдикати, які займаються виключно антитерористичним страхуванням, і які ще влітку 2001 року оцінювали свої послуги в 0,1-0,15% від вартості об’єкту страхування, після 11 вересня збільшили свої тарифи до 5%. Така ціна на страхові послуги є занадто високою для страхувальників із країн СНД [11].
Страховики СНД об’єднують свої фінансові зусилля з метою мінімізації збитків, що можуть бути завдані тероризмом. В Росії вже три роки працює Антитерористичний Страховий Пул, в рамках якого розмір страховик тарифів складає 0,025-0,25%, що значно нижче, ніж аналогічні послуги іноземних страховиків. За цей період була здійснена одна виплата – у зв’язку із завданням матеріального збитку готелю „Національ”. Аналогічний пул перестрахування, який спеціалізується на перестрахуванні ризиків тероризму і саботажу створено в Азербайджані, до якого ввійшли 13 азербайджанських страховиків.
На сьогоднішній день українські страховики не мають узгодженої позиції щодо страхування ризиків тероризму як в межах країни, так і за кордоном. Згідно правил страхування виїжджаючих за кордон більшість страхових компаній не покриває ризиків тероризму. Серед винятків зі страхового покриття значаться військові дії та їхні наслідки, народні заворушення, страйки, масові безпорядки, заколоти, акти тероризму та їхні наслідки.
Таке ставлення до страхового захисту подорожуючих не сприятиме стабільності у суспільстві та може призвести до падіння іміджу України як туристської держави. Наявність покриття на випадок терористичних актів навіть в межах дійсних на сьогоднішній день страхових сум може забезпечити постраждалих необхідним: медичною допомогою та транспортуванням на батьківщину. Оскільки страхування від’їжджаючих за кордон є добровільною формою страхування, то страхові компанії компанії при розробці страхових програм виходять з принципів мінімізації ризиків та прибутковості. Необхідне державне регулювання цілої низки питань, пов’язаних із забезпеченням громадян дієвою допомогою під час перебування в різних країнах. І тут повинна мати місце консолідація зусиль як з боку держави, так і з боку комерційних страхових компаній, які не тільки контролюватимуть цільове використання коштів, а й зможуть вживати відповідних превентивних заходів.
Інша проблема стосується захисту туристського бізнесу взагалі. Оскільки дана сфера діяльності тісно пов’язана із міжнародними відносинами, то не виключена ситуація, коли у результаті несприятливих політичних подій у будь-якій країні світу туристські фірми нестимуть значні збитки від перерви у виробництві. Необхідні страхові програми, які покриватимуть опосередковані збитки, які настали у результаті терористичних актів.
Завданням страхових компаній на сучасному етапі є розробка відповідних страхових продуктів як для туристів, так і для суб’єктів туристської діяльності. Не слід сподіватися на те, що негативні тенденції терористичних замахів, які мають місце у світі, обминуть нашу країну. Важливо вже зараз напрацьовувати достатні фінансові резерви та розробляти методики управління ризиками, які включатимуть превентивні заходи, інструктаж застрахованих, підготовку спеціалізованих служб і т. д.
Тема страхового захисту від ризиків тероризму є новою для країн СНД. Разом з тим її актуальність вимагає напрацювання статистичної бази, створення методології оцінки збитків та технології надання допомоги постраждалим.

Література:

1.Артамонов А. Страхование от терроризма и иных политических рисков. // Страховое ревю. -2002.- № 2. с. 17-21
2. Балабанов И.Т. Риск – менеджмент. – М.: Финансы и статистика. 1996. – 192 с.
3.Гилинский Я. Терроризм: понятие, угрозы, перспективы. - //www.club.fom.ru./books/terrorism.doc
4.Глущенко В.В. Управление рисками. Страхование. – г. Железнодорожный, Моск. Обл..: ТОО НПЦ „Крылья”, 1999. – 336 с.
5.Гребенщиков Э. Самонастройка страхового рынка перед лицом террористических угроз. // Человек и труд. – 2003. - № 2003 . – С. 56-58.
6.Доценко Н. Міжнародний страховий ринок: реакція на теракти. // Цінні папери України. – 2001. - № 46 (186).- С. 46-47.
7.Карякин М.Ю. Страхование политических рисков внешнеторговых операций и международных инвестиций ( вопросы теории и методологи). – М.: „Авуар консалтинг”, 2002. – 144 с.
8. Кесслер Д., Ламер Ж.-М. Прявление финансовых последствий терактов 11 сентябя на французском рынке страхования // Вестник Финансовой академии.- 2002. - № 3-4. – С.9-12.
9.Коваль Л. Кто спасет от терориста.- http//www. chronicle.ru/2002/07/economy /02/-Printed.html
10.Михеев И.Р. Терроризм: понятие, ответственность, предупреждение. - http//www.crime.vl.ru.docs/stats/stat_62htm
11.Страхование от терактов.// Страховой бизнес. – 2004.- № 5. - С.
12.Трофимов Г. Мировой рынок страхования после 11 сентября.- //www.Finansy.ru/publ/pbank001.htm
13.Шнайдер Г. Й. Криминология. Пер. с нем. М., Прогресс. – 1994. – 502 с.
14.Bernhard T. L’assurance du risqué politique relative aux operations de commerce exterieur. – Aix – Marseille: Presses Universitaires d’ Aix – Marseille, 1989
15.Laquer W. Terrorism. – Little Brown and a Company, Boston 1977 – 455 p.
16.West G., Tarazona E. MIGA and Foreign Direct Investment: Evaluating Developmental Impacts. IBRD, 1998. – 345 p.
17. //www.world-tourism.org