Добровільне накопичувальне пенсійне забезпечення
У 1998 році Україна ступила на шлях реформування пенсійної системи. Старт пенсійної реформі дав Президент, подаючи 27 червня 1998 року Верховній Раді “Основні напрямки реформування пенсійного забезпечення”. За 3 роки зроблено немало для реалізації пенсійної реформи і вже ні у кого не виникає сумнівів щодо її необхідності. Важливу роль в реалізації пенсійних перетворень відіграє уряд, який, зокрема, розробив і затвердив “Концепцію пенсійної реформи в Україні”. Цей документ передбачає існування трирівневої системи пенсійного забезпечення. Перший рівень - обов’язкове загальнодержавне пенсійне забезпечення (солідарна система), другий - обов’язкові індивідуальні пенсійні рахунки, наявність котрих дозволяє платнику податків отримувати пенсію за віком, виходячи з суми, яка була нагромаджена ним, і третій рівень, про який піде мова нижче - добровільне (недержавне) пенсійне забезпечення, яке дозволяє майбутньому пенсіонеру отримувати недержавну пенсію (добровільна приватна нагромаджувальна система). Добровільна нагромаджувальна система дає змогу громадянам, що мають бажання отримувати вищі пенсії і можливість сплачувати більші внески протягом періоду трудової діяльності, підтримувати бажаний життєвий рівень після виходу на пенсію, створивши джерело додаткової пенсії. Ця система є несуттєвим джерелом доходів для низько і середньооплачуваних категорій є важливим джерелом пенсійних доходів для високооплачуваних категорій працівників. При добровільному нагромаджувальному пенсійному забезпеченні відбувається перерозподіл доходів одного учасника протягом його життєвого циклу. На відміну від солідарної, у випадку застосування нагромаджувальної системи відсутній який-небудь перерозподіл коштів (доходу) між різними поколіннями. Основними суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення є недержавні пенсійні фонди (НПФ), компанії з управління активами, банки, страхові компанії. Недержавне пенсійне забезпечення базується на залученні добровільних внесків громадян за відомими пенсійними схемами з метою інвестування в різноманітні активи (акції, облігації, державні цінні папери, банківські сертифікати та ін.) для отримання прибутку (інвестиційного доходу), який забезпечить їм додаткову пенсію. Існує чотири основні форми недержавного пенсійного забезпечення: Більшість схем приватного пенсійного страхування належать до однієї з перелічених форм. Також існують інші форми недержавного пенсійного страхування, за яких не створюються спеціальні юридичні особи — пенсійні фонди. Прикладом може слугувати пенсійне забезпечення працівників за рахунок власних фондів підприємств. Основною проблемою впровадження недержавного пенсійного забезпечення є недовіра населення до різноманітних фінансових інститутів, особливо тоді, коли йде мова про інвестування грошових коштів на тривалий період ( а недержавне пенсійне забезпечення передбачає внесення коштів на протязі 20-30 та більше років). Причиною цього є вплив різних факторів, таких як: знецінення вкладів в Ощадбанку СРСР, наявність сумного досвіду існування фінансових пірамід, в тому числі і у вигляді недержавних пенсійних фондів (наприклад, НПФ “Оберіг”); знецінення національної валюти в результаті кризи 1998 року та інші. Для того, щоб населення повірило в ідею недержавного пенсійного забезпечення, реальність отримання додаткової пенсії повинна бути гарантована. Тому що невиконання зобов’язань з виплати пенсій може призвести до серйозних соціальних заворушень у суспільстві, найкращим гарантом може виступати держава шляхом жорсткого регулювання дій суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення. Так, наприклад, розмір пенсійного депозитного рахунку в банківській установі повинен обмежуватися сумою, яку банк може повернути, використовуючи кошти фонду страхування вкладів фізичних осіб (в Україні ця сума становить 500 гривень). Зараз в Україні діє лише один реальний проект із залучення коштів населення на банківські пенсійні рахунки. Це проект банку “Аркада”, який спільно з холдінговою компанією “Київміськбуд” інвестує залучені кошти в будівництво житла. Побудована нерухомість виступає гарантією виплати пенсій при досягненні пенсійного віку. Недоліком цієї програми є те, що не відбувається диверсифікація активів, тобто всі кошти інвестуються тільки в нерухомість. Забезпечення додаткової пенсії шляхом укладання угод з страховими компаніями поки що також не розповсюджене в Україні. Розвиток страхування життя в Україні значно відстає від темпів розвитку майнового страхування та страхування відповідальності. З усіх чотирьох форм недержавного пенсійного забезпечення найбільший розвиток отримали недержавні пенсійні фонди. На цей час в Україні створено десятки НПФ. В основному це корпоративні фонди, які створюються одним підприємством для забезпечення старості своїх працівників. Прикладом такого НПФ є пенсійний фонд “Київенерго”. В статуті компанії визначено, що на пенсійне забезпечення працівників може відраховуватись до 5 відсотків прибутку. Це означає, що гроші в пенсійний фонд відраховуються не з зарплати працівника, а з прибутку підприємства. В Україні діють і відкриті НПФ, але їх послуги не користуються попитом у населення через те, що всі НПФ діють в умовах недостатнього правового забезпечення. До цього часу не прийнято закон, який би регламентував їх діяльність. Зараз НПФ і залучають кошти вкладників, і управляють цими коштами для отримання інвестиційного доходу. В ідеалі активами НПФ повинні управляти спеціалізовані компанії, які несуть відповідальність за збереження та збільшення цих активів. Для того, щоб зрозуміти необхідність створення та успішного функціонування НПФ в Україні, потрібно рахуватися з перевагами їх існування для економіки держави. Ці переваги можуть бути згруповані таким чином: Здійснення пенсійної реформи в тій її частині, що стосується НПФ, можливе лише за умов: Реалізація пенсійної реформи неможлива у відриві від реформи економічної. Тому реформування діючої пенсійної системи багато в чому залежить від вдалого здійснення структурних реформ в економіці загалом. |
- Люди до сих пор не понимают зачем им накопительное страхование жизни, если есть более доходный банковский депозит
- Мир накроет пенсионное «цунами». После финансового кризиса наступит кризис пенсионного обеспечения
- К 2020 году совокупная стоимость пенсионных активов в мире достигнет 36 трлн. евро
- Рынок пенсионного страхования в России очень мал, и значимая его доля приходится на кэптивы
- Пенсионное страхование в России. Будущее зависит от страховщиков