Рішення щодо позову СК «ВУСО» про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди (Справа № 2-93\11)

Справа № 2-93\11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року м.Донецьк, вул.Собінова,147

Київський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого - судді Епель О.В.

при секретарі - Бауркіній С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку в залі суду цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО», третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи тим, що 09.07.2008 р. о 15 год. 05 хвил. на перехрещені вулиць Полоцкого та Андропова у м.Донецьку з вини ОСОБА_3 , яка керувала автомобілем «ЗАЗ ДЕО Ланос»д/н НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено належний ОСОБА_4 транспортний засіб –автомобіль «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2, яким керував Хотлубей Д.В. Внаслідок зіткнення автомобілів «ЗАЗ ДЕО Ланос»д/н НОМЕР_1 та «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2 такі транспортні засоби отримали механічні ушкодження, а їх володільцям було завдано матеріальної шкоди. 05.12.2007 р. між ЗАТ СК «ВУСО»та власником«Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2 ОСОБА_4 був укладений Договір добровільного страхування вказаного автомобіля. Наведена дорожньо-транспортна пригода була визнана ЗАТ СК «ВУСО»страховою подією і відповідно до умов договору страхування ОСОБА_4 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 11 433 грн.00 коп. З моменту виплати такого відшкодування у ЗАТ СК «ВУСО» на підставі ст.27 Закону України «Про страхування» виникло право вимоги до відповідача, як винної у цій ДТП особи. Однак, відповідач добровільно таку суму оплатити позивачеві відмовляє. Тому позивач звернувся до суду і просив стягнути з ОСОБА_3 11433 грн.00 коп. в судовому порядку, а також просив стягнути с неї понесені ним судові витрати.

В судове засідання представник позивача, яка діяла на підставі перевірених судом повноважень (довіреності)- ОСОБА_5, не з»явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, звернулась на адресу суду з заявою, в якій просила розглянути цю справу під час її відсутності за наявними в ній матеріалами.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник, який діяв на підставі перевірених судом повноважень (довіреності)- ОСОБА_6 в судове засідання не з»явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, звернулись на адресу суду з письмовими заявами, в якій просили розглянути цю справу під час їх відсутності.

Третя особа - ОСОБА_1 в судове засідання також не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся на адресу суду з заявою, в якій просив розглянути цю справу під час його відсутності.

При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін та третьої особи.

Раніше, в допитана в судовому засідання в ході розгляду справи в суді представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала повністю і надала пояснення, які аналогічні тим, що викладені в заяві. Вважала, що існують всі правові підстави для задоволення позову, вина відповідача встановлена судом, розмір шкоди, факт та розмір сплаченого страхового відшкодування підтверджений документально.

Допитана в судовому засіданні раніше відповідачка заявлений до неї позов визнала частково, свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, розмір шкоди, який завдано власнику автомобіля «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2 в сумі 11433 грн.00 коп., а також інші фактичні обставини, в тому числі і право позивача вимагати відшкодування йому такої суми не оспорювала. Однак, вона вважала, що не тільки вона, а і водій «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2 ОСОБА_1 також винен у порушенні правил дорожнього руху і вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Тому вона і ОСОБА_1 мають відповідно до ступеню вини кожного відповідати за завдану внаслідок ДТП шкоду. Просила заявлені до неї вимоги задовольнити частково пропорційно до ступеню її вини.

Представник відповідачки ОСОБА_6, допитаний в ході розгляду справи в суді позицію свого довірителя підтримав повністю, надав суду аналогічні пояснення і просив позов задовольнити частково пропорційно до ступеню вини ОСОБА_3

Раніше допитаний судом ОСОБА_1 заявлений до відповідачки позов вважав обґрунтованим, підтвердив всі обставини дорожньо-транспортної пригоди, які визначені у адміністративному протоколі про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, вважав, що саме вона винна у здійсненні цієї дорожньо-транспортної пригоди. Вказав, що позивач як страхова компанія повністю виконала свої обов»язки за договором страхування та виплатила страхове відшкодування в сумі 11 433 грн. 00, а тому в теперішній час має право вимагати відшкодування цієї суми на свою користь з відповідачки в порядку регресу. Відзначив, що його вини у ДТП немає, ніяких Правил дорожнього руху України він не порушував, адміністративний протокол у відношенні нього не складався, судом він винним не визнався, тому всі посилання сторони відповідача на його вину та причинний зв»язок його винних дій з даним ДТП нічим не підтверджені. Просив позов задовольнити повністю.

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що цей позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

За ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Відповідно до ст. 60 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов»язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяву клопотань, призначення експертиз.

Відповідачка та її представник скористалися правом заявити клопотання про призначення у цій справі транспортної - трасологічної та авто-технічної експертиз і такі експертизи були призначені відповідною ухвалою суду. Однак, відповідачка свідомо ухилилась від проведення призначеної експертизи. Отже, приймаючи до уваги вказане, а також те, що наслідки ухилення від проведення експертизи судом були роз»яснені, то відповідно до ч.1 ст.146 ЦПК України, суд відмовляє стороні відповідача у визнанні того факту для з»ясування якого експертиза була призначена, а саме : того факту, що інший учасник ДТП ОСОБА_1 винен у порушенні правил дорожнього руху і між його винними діями та заподіяною в наслідок ДТП шкодою є причинний зв»язок.

Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони наголошували на тому, що надали до справи всі наявні в них докази .

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст.1188,1166,1191 ЦК України та ст. 27 спеціального Закону України «Про страхування».

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності чи інше) володіє транспортним засобом, використання якого утворює підвищену небезпеку. За заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки його володілець відповідає незалежно від наявності вини. Володільцем визнається той власник, чи інший титульний володілець, який одночасно фактично його використовує, зберігає, чи утримує.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України в п.2 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.92 р. № 6 , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок .

В ухвалі судової палати у цивільних справах ВСУ від 19.04.2006 р. зазначено, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки завжди є неправомірною і за її наявності передбачається безвинна відповідальність володільця такого джерела.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 09 липня 2008 року о 15 год.05 хвил. на перехрещені вулиць Полоцкого та Андропова у м. Донецьку між автомобілем «ЗАЗ ДЕО Ланос» д/н НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_3 та автомобілем «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 підтверджені матеріалами адміністративної справи. Постановою суду від 18.05.2010 р. відповідачка визнана виною у порушенні правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталася вказана дорожньо-транспортна пригода. Між винними діями ОСОБА_3 та заподіяною шкодує власника автомобіля «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2 ОСОБА_4 наявний прямий причинно-наслідковий зв»язок. Така постанова набрала законної сили.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, як відмічалось вище, відповідно до положень ст.146 ЦПК України факт причинного зв»язку між винними діями іншого учаснику ДТП ОСОБА_1 та шкодою не може бути визнаним судом у цій справі.

Отже, суд вражає встановленим та доведеним ті обставини, що саме між винними діями ОСОБА_3 та заподіяною шкодує власнику автомобіля «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2 ОСОБА_4 і існує прямий причинно-наслідковий зв»язок і така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі саме ОСОБА_3, тому приймає ці обставини о уваги.

Судом також встановлено, що розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок ушкодження автомобіля «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2 підтверджений матеріалами справи і ніким з учасників не оспорювався. Також учасниками процесу не оспорювались і ті обставини, що між ЗАТ Страхова компанія «ВУСО»та власником «Шевроле Лачетті» ОСОБА_4 з 05.12.2007 р. існували договірні правовідносини, на виконання своїх зобов»язань за якими позивач визнав вказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і відшкодував власнику автомобіля ОСОБА_4 завдану їй шкоду в розмірі 11433 грн. 00 коп., тому в нього на підставі ст.27 Закону України «Про страхування»виникло право регресних вимог до відповідача за даними правовідносинами.

Оскільки ніхто з учасників вищенаведених обставин також не оспорював, то такі обставини в порядку ст.61 ЦПК України додаткового доказування не потребують, вважаються судом доведеними і приймаються до уваги.

Таким чином, суд вважає, що у цій справі були встановлені всі підстави, які передбачають право страховика (позивача ВАТ СК «Вусо») відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» вимагати стягнення збитків з особи, що винна у заподіянні шкоди , тобто у регресному порядку, а також , встановлені всі правові підстави для застосування правил цивільної відповідальності за завдану в даному випадку шкоду від ушкодження автомобіля «Шевроле Лачетті»д\н НОМЕР_2 в сумі 11 433 грн.00 коп. саме відповідачкою ОСОБА_3

Щодо посилання представника відповідача та самого відповідача в ході судового розгляду справи на те, що ОСОБА_1 також винен у порушенні правил дорожнього руху і виникненні ДТП, а тому ОСОБА_3 має відповідати лише пропорційно до розміру завданої нею шкоди, суд до уваги не приймає, оскільки такі твердження голослівні, у порушення ст.60 ЦПК України не доведені стороною відповідача документально. Більш того, відповідачка взагалі ухилилась від виконання та оплати експертизи, внаслідок чого суд відмовив у визнанні тих обставин, на які вона посилалась, обґрунтовуючи свою позицію.

Отже, суд дістається висновку, що позов Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО», третя особа на стороні позивача без самостійних вимог- ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ґрунтується на законі, він доведений документально а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв»язку з тим, що позивач є стороною, на користь якої ухвалене судове рішення і ним документально підтверджена сума понесених ним судових витрат, на його користь відповідно до положень ст.ст.79, 88 ЦПК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» належить присудити понесені ним судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та судового збору в сумі 114,33 грн., які мають бути стягнуті з ОСОБА_3

На підставі викладеного, Пленуму Верховного суду України в п.2 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6, ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст.10,11, 15, 60,61, 88, 88, 212, 214, 215 ЦПК України,суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО», третя особа на стороні позивача без самостійних вимо г- ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» 11 433 ( одинадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 00 коп. у якості відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, а також стягнути судові витрати у загальній сумі 144 (сто сорок чотири) грн. 33 коп., які складається з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та судового збору в сумі 114,33 грн. , а всього стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» 11 577 (одинадцять тисяч п»ятсот сімдесят сім ) грн. 33 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м.Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Епель О.В.