Як повідомив учасникам Міжнародного Інвестиційного Конгресу Страхової Еліти Керівник Центру стратегічних досліджень компанії «Росгосстрах» Олексій Зубець, аналізуючи динаміку російського страхового ринку в цілому і його класичної складової в 2004-2005 роках, необхідно відзначити 20% темп росту брутто-страхових платежів і 23% ріст класичного ринку страхування.
Динаміка розвитку частки страхування у ВВП в 2001-2005 р. показує, що частка класичної складової перебуває на рівні 1% і залишається в Росії протягом довгого років незмінною. У той же час розбіжності між часткою ринку добровільного страхування (крім страхування життя) і добровільного страхування + ОСАЦВ свідчать про те, що кошти страхувальників перетекли в ОСАЦВ з добровільного сегменту (як правило, із сегмента КАСКО), і так званий «розгін» класичного страхового ринку в Росії не відбувся.
Виходячи із прогнозу розвитку класичного страхового ринку Росії до 2030 року, при існуючих обсягах в 250 млрд. руб., можна спрогнозувати збільшення до 2030 року обсягів ринку в 10 разів до 2,85 трлн. руб. За прогнозами «Росгосстраха» частка класики у ВВП Росії може досягти більше 3%, і відповідно рівень проникнення страхування у ВВП може бути порівнянним з рівнем європейських країн.
Який сценарій може бути для українського ринку страхування? Аналітики «Росгосстраху» прогнозують ріст класичного ринку страхування України на рівні 15-30% у рік з уповільненням темпу росту страхових платежів і до 2010 року, за прогнозами, може перевищити $1,5 млрд.
Даний прогноз базується на передумовах темпу росту реального ВВП в 3-5%, рівня інфляції до 10%, а також на прогнозованому зростанні доходів населення України з $127 на душу населення в 2005 році до $214 в 2010 році, - коментує пан Зубець. «Динаміка частки класичного страхування non-life у ВВП України до 2010 року показує, що проникнення класичного страхування у ВВП перевищить 1% і досягне теперішнього рівня Росії»
Скільки може коштувати український страховий ринок? За даними аналітичних досліджень компанії «Росгосстрах», при фінансовому результаті в 10% з перспективою зниження до 5% з урахуванням коефіцієнта дисконтування в 15% і періоду окупності вкладень у 8 років, реальна вартість класичного страхового ринку non-life України на сьогоднішній день може становити близько $380 млн. (якщо розглянути всі зроблені інвестиційні угоди в Україні по придбанню страхових компаній інвесторами, то їхня сума, якщо не перевищила, то принаймні порівнянна із цифрою в $380 млн.).
За прогнозами пана Зубця, щорічний валовий фінансовий результат українських страховиків найближчими роками буде становити від $80 до $100 млн. «Це пояснюється тим, що існує дві суперечливі тенденції: з одного боку буде спостерігатися ріст валових страхових платежів, з іншого - падіння фінансового результату (прибутковість від операцій страхування), які будуть взаємно перекривати одна одну».
Фактори популярності страхування. Серед факторів, що впливають на популярність послуги страхування можна назвати чутливість споживачів до ризиків, споживчу оцінку страхування як ефективного способу боротьби з небезпеками й фінансові можливості споживачів (готовність і здатність платити за страхування).
Діяльність страховиків безпосередньо відображається тільки на одному з факторів - оцінці ефективності страхування. Інші фактори в основному залежать від економічного розвитку країни.
Поліпшення добробуту громадян Росії відбилося на їхній чутливості до ризиків. У порівнянні з 2004 роком, на початку 2006 року акценти змістилися убік побоювань за майно й власне здоров'я. Ці ризики піддаються страхуванню, і підвищення сприйнятливості до них є додатковим стимулом для розвитку галузі страхування (слайд). Більшого всього росіяни бояться ризику ДТП і ризиків, пов’язаних із майном (пожежі, затоплення, крадіжки) і здоров'ям (життя, теракти). Нічого не бояться всього 7% росіян. Ситуація щодо чутливості населення до ризиків у Росії й Україні подібна.
За результатами опитування українських страхувальників щодо того, чим для них є страхування, 26% респондентів назвало страхування способом одержання психологічної впевненості, для 37% - це економічно обґрунтований спосіб боротьби з небезпеками, для 33% - це даремна витрата грошей і для 4% - це є стилем життя.
Відношення до страхування в Росії аналогічне. Якщо в Україні 67% населення позитивно ставиться до страхування, то в Росії це 69% (тобто розходження не істотні). Різниця лише в коштах, які витрачає населення - у Росії страхувальники витрачають близько 1% своїх доходів на страхування, і до 2010 року цей показник може вирости до 1,5%.
З погляду клієнта страхування мабуть, у першу чергу, є економічно ефективним інструментом, а гроші, вкладені в страхування, повинні повертатися назад. Аналізуючи ставлення українського населення до страхування залежно від користування різними страховими продуктами, популярність видів, по яких здійснюється найбільша кількість виплат, на особу. Серед таких продуктів ми бачимо КАСКО, медичне страхування й ОСАЦВ. Найменш привабливим є для українців страхування домашнього майна (чим нижче збитковість виду, тим гірше відношення населення до даного виду).
Найбільшим проникненням володіє страхування ОСАЦВ і КАСКО, що пояснюється невисоким рівнем доходу населення. У Росії, наприклад, найбільший темп росту також має страхування автотранспорту, показник досягає 60% у рік.
Зважаючи на те, що на ринках, які розвиваються (таких як Росія і Україна) основними факторами користування страховими продуктами є і освіта, і вік, які прямо пов'язані з доходом, то для аналізу основним фактором є рівень доходу населення.
Як показують результати дослідження, намір користуватися страхуванням в Україні невеликий - не більше 22%.
Позитивне відношення до страхування складається з оцінки його економічної ефективності, здатності надати психологічну впевненість у захисті від небезпек, а також визнання його невід'ємною частиною життя. Негативна ж думка означає відношення до страхування як до порожньої витрату грошей.
Серед причин задоволеності роботою страхових компаній 57,6% респондентів була названа: чітка й швидка робота персоналу (60,8%), зручність спілкування з агентом (45,0%), відсутність паперової тяганини (40,2%), гідний рівень виплат (26,5%) і близькість офісу (15,3%).
Причинами невдоволення роботою страховиків 42,3% респондентів назвало: відмову у виплаті (33,1%), тривалі строки відшкодування (29,5%), неповні виплати відшкодування (27,3%), високі тарифи (23,7%), погана робота агента (11,5%), нечемне відношення працівників страховика при одержанні виплати (7,9%) і неякісний ремонт машини (2,9%).
Розглядаючи співвідношення росту бізнесу (ріст страхових платежів) і ціни бізнесу (сума видатків на ведення справи й розміру страхових виплат) на прикладі російських компаній, існує очевидна залежність у відставанні приросту збору страхових платежів від приросту коштів, які страховики вкладають у розвиток бізнесу - спостерігається дворазове відставання. Тобто для того, щоб збільшити на 5% свою частку в загальних зборах платежів на страховому ринку, компанії необхідно збільшити свою частку видатків на ринку на 10%, що є певним обмежником у темпах росту й обсягах вкладень у розвиток бізнесу. У підсумку, чим більше компанія вкладає коштів у свій розвиток, досягаючи відносно незначного результату по зборам платежів, тим більше обережним страховику необхідно бути, щоб не стати гранично-збитковим.
На думку пана Зубця, основним акцентом, на який повинна орієнтуватися страхова компанія при виході на страховий ринок України, повинна стати надійність компанії з погляду здатності вчасно і повною мірою здійснити страхову виплату. У Росії зараз надійність як фактор вибору страховика й фактор споживчої привабливості вже відходять на другий план, і починає домінувати сервісна складова, пов'язана з наданням якісних послуг. | Страхование на forINSURER
